Про впроваджені КСВ-ініціативи говорити можна й потрібно. По-перше, справді багато компаній стоять на засадах сталого розвитку, але зазвичай тут немає стратегії, вони просто обирають цінності, близькі керівництву, а персонал у процес не залучений. Та якщо це відбувається системно, а не просто у форматі благодійності, про яку розповідати необов'язково, — говорити про це важливо, щоби залучати нові компанії, демонструвати, як можна розвивати сталий бізнес.
По-друге, усім працівникам, які вже інформовані, та зовнішнім стейкхолдерам важливо знати про це. Наприклад, гості готелю бачать інформацію, що він прямує шляхом сталого розвитку: тут сортують сміття, відповідально ставляться до енергоспоживання, пропонують якісні продукти місцевих виробників тощо. Це мотивує їх приїжджати знову та радити місце своїм друзям, які поділяють такі ж цінності. А це вже стосується прибутку.
Розповідати про свої КСВ-ініціативи правильно допоможе звіт про нефінансову діяльність. Щоб його отримати, спочатку ставлять цілі КСВ, а потім дивляться, чого вдалося досягти. У певних країнах Європи ці звіти вже необхідно подавати разом із фінансовими — такий підхід затверджений на державному рівні. У нас цього поки немає, проте свідомі компанії починають це робити за власним бажанням.