Успішні корпорації зростають відповідально. Як це застосувати до вашого бізнесу

«Після нас хоч потоп» — принцип, за яким людство живе декілька століть. Проте покоління зумерів дедалі більше уваги приділяє екологічності: і тій, що стосується довкілля, і тій, що стосується взаємин між людьми. Якщо бізнес хоче розвиватися сучасно, залучати нові покоління працівників і будувати сталі партнерські відносини, йому потрібно розділяти ці цінності та впроваджувати їх у щоденну практику.

Стратегічний напрям, який забезпечує бізнесу сталий розвиток і робить його максимально екологічним в усіх сенсах, отримав назву «корпоративна соціальна відповідальність» (скорочено — КСВ). Хто і як може працювати за принципами КСВ, коли слід починати та як про це говорити — розберемось далі. А ще розвіємо найпоширеніші міфи, які оточують це поняття.

Ідеальний варіант для впровадження принципів КСВ — початок створення власного бізнесу. Це можна порівняти із вихованням дитини: простіше від самого народження виховувати її правильно, ніж через кілька років схопитися: «Йой, що ж то з нього виросло?!».

Коли принципи КСВ є важливою умовою організації робочого процесу, працівники сприйматимуть це як належне, ставитимуться до цього з розумінням і підтримуватимуть. Зміни, які запроваджують вже після кількох років роботи, можуть викликати неоднозначну, а часом і негативну реакцію.

Принципи КСВ можна впроваджувати і тоді, коли бізнес до цього прийшов, а власники чи інвестори зрозуміли важливість саме такого підходу. Це як мудрість та свідомість, які приходять з роками. Екологічна криза, яка зачепила весь світ, вимагає бути більш уважними до оточення та довкілля — й отримувати бонуси у вигляді гарного настрою, позитиву від роботи, розширення партнерської мережі та зростання прибутку.

КСВ — це не про примус, а про власне бажання жити та вести бізнес свідомо.

Китайський ієрогліф, що позначає кризу, складається з двох частин. Одна з них перекладається як «можливість». У нестабільні часи якраз ті, хто мають конкурентну перевагу, матимуть змогу вижити, запропонувати саме ту унікальну торговельну пропозицію, яка надасть змогу відбудувати компанію, вивести її в лідери, незважаючи на початковий масштаб бізнесу та силу кризи. Саме такою перевагою і стане КСВ.

Чи можна без цього обійтися, адже раніше ми всі працювали і почувалися нормально? Аргументи на кшталт того, що за часів пандемії та скорочення прибутків витрачати гроші на КСВ — марнотратство, також мають право на існування. Ба більше, деякі активності й сьогодні регулюються виключно особистими цінностями власників бізнесу. Проте слід розуміти, що зараз відбувається масштабне переоцінення сенсів, на перший план виходять глобальні ідеали. Якщо ваші цінності не збігаються із загальнолюдськими, якщо ви це взагалі ігноруєте — ви більше не втримаєтесь.

У короткостроковій перспективі — так, можна працювати. Але якщо бізнес спрямований на сталий розвиток — без КСВ не обійтися.

КСВ як напрям почала розвиватися ще у 80-х роках минулого століття, в Україні ж тільки починають розуміти важливість такого підходу, тож інформації поки що не так багато. Загалом ця активність перебуває на стикові менеджменту, маркетингу та HR. До її обов'язкових складових належать такі:

• залученість перших осіб бізнесу та більшості працівників. Має бути ключова команда, лідери думок, які формуватимуть загальний настрій, доноситимуть екологічні ідеї та ініціативи до кожного працівника;
  
• постійність, планомірність роботи за принципами КСВ. Треба мати стратегію, ставити цілі на тиждень, місяць, а вже з них випливатиме річний звіт. Загалом, оптимізація процесів — це про постійну діяльність, а не точкову благодійність.
  

У 2015 році ООН прийняла 15 цілей сталого розвитку — саме з ними слід зіставляти діяльність кожної компанії, на їхнє досягнення вона має працювати. Є певні інструменти, коли розглядають бізнес-модель компанії та оцінюють, наскільки її діяльність впливає на соціально-економічні чинники: на природні ресурси, освіту тощо, — і стає зрозумілим, що можна змінити на краще.

Принципи КСВ мають бути вплетені в основну стратегію бізнесу, наче стрічка в косу. Тоді результатом стане той самий сталий розвиток вашої справи.

Незважаючи на те, що наше бізнес-середовище тільки знайомиться з поняттям КСВ, навколо вже вирують різноманітні міфи, які заважають компаніям і підприємцям рухатись у правильному напрямку. З реальністю вони не мають нічого спільного — на цьому я хочу зупинитись окремо.

Насправді все це не так. Тут важливе бажання першої особи компанії вести бізнес свідомо. Решта — це не так вже й складно. Можна починати з малого, КСВ — це не про мільярдні витрати.

Наведу приклад. Власник малого бізнесу, який бажає працювати за принципами КСВ, може почати з «зеленого офісу». Це концепція, покликана забезпечити ощадливе використання ресурсів і більш здорове перебування працівників у офісі. Вже доведено, що освітлення, температура, навіть вид за вікном дуже впливають на психофізичний стан людини.

Тож «зелений офіс» передбачає ощадливе споживання:

• встановити датчики, які вмикатимуть світло тільки за умови руху, наприклад, в коридорах;
• замінити лампи на енергозбережні;
• мінімізувати використання води, наприклад, за допомогою насадки-розпилювача;
• забезпечити озеленення офісу, сортування сміття, двосторонній друк та електронний документообіг.

Це не складно, недорого й доступно. Плюс вибудовувати ланку закупівель у партнерів, які також дотримуються принципів сталого розвитку. Наприклад, магазин одягу закуповуватиме вішалки у постачальника, який виготовляє їх із переробленого листя чи деревини.

Чи йдеться про величезні витрати? Ні. Ба більше, КСВ допомагає заощаджувати гроші, час і ресурси. Тому «дозволити собі» бути відповідальними може будь-який бізнес.

Бізнес — це завжди про гроші, авжеж. Проте є велике питання — якою ціною досягнуто результату? Ми вже з'ясували, що КСВ, по-перше, допомагає заощаджувати. По-друге, бізнес, спрямований на сталий розвиток та який сповідує екологічні цінності, буде цікавий закордонним інвесторам. А це вже нові зв'язки, напрями розвитку, партнери та проєкти. І прибутки, звичайно. Тож КСВ вигідна для власників бізнесів.

Екологічна та соціальна ситуації, на жаль, погіршуються — це об'єктивна реальність. І є розуміння, що якщо нічого не робити, то ми досягнемо точки неповернення, після якої вже нічого не буде. Тож все вказує на те, що у перспективі цей напрям лише посилюватиметься.

Сподіваюся, що найближчим часом це регламентуватимуть навіть на рівні держави. Тобто свідомий бізнес підтримуватимуть, стимулюватимуть до подальшого розвитку та пропагування екологічності.

Насправді, благодійність може бути однією з частин КСВ, якщо нею займаються регулярно. Якщо це разова акція — це добре й теж потрібно, але не є КСВ.

Про впроваджені КСВ-ініціативи говорити можна й потрібно. По-перше, справді багато компаній стоять на засадах сталого розвитку, але зазвичай тут немає стратегії, вони просто обирають цінності, близькі керівництву, а персонал у процес не залучений. Та якщо це відбувається системно, а не просто у форматі благодійності, про яку розповідати необов'язково, — говорити про це важливо, щоби залучати нові компанії, демонструвати, як можна розвивати сталий бізнес.

По-друге, усім працівникам, які вже інформовані, та зовнішнім стейкхолдерам важливо знати про це. Наприклад, гості готелю бачать інформацію, що він прямує шляхом сталого розвитку: тут сортують сміття, відповідально ставляться до енергоспоживання, пропонують якісні продукти місцевих виробників тощо. Це мотивує їх приїжджати знову та радити місце своїм друзям, які поділяють такі ж цінності. А це вже стосується прибутку.

Розповідати про свої КСВ-ініціативи правильно допоможе звіт про нефінансову діяльність. Щоб його отримати, спочатку ставлять цілі КСВ, а потім дивляться, чого вдалося досягти. У певних країнах Європи ці звіти вже необхідно подавати разом із фінансовими — такий підхід затверджений на державному рівні. У нас цього поки немає, проте свідомі компанії починають це робити за власним бажанням.

Здавалося б, де контент, а де КСВ. Проте ми можемо підійти креативно до вибудовування стратегії корпоративної соціальної відповідальності. Якщо вона буде прописана якісно, яскраво, до роботи над нею легше буде залучати працівників і керівників.

Ми створюємо правильний контент: тексти, інфографіку, — щоб доносити інформацію всім зацікавленим сторонам, гайдлайни зі сталого розвитку, звіти для офіційного сайту компанії та статті щодо діяльності з КСВ у блозі. З нами ваш комунікаційний план буде вибудуваний просто, зрозуміло й позитивно.

Як ми це робимо? Спочатку вивчаємо бізнес-модель, дивимося, як ваша компанія впливає на економічні, соціальні, екологічні чинники. Для побудови стратегії не потрібні цифри та фінанси — лише так званий «компас» сталого розвитку, який підкаже, де бізнес може зменшити негативний вплив і збільшити позитивний. Читайте, як все працює.

Content.UA впроваджує принципи КСВ у свою діяльність і закликає всіх свідомо ставитися до бізнесу, майбутнього планети та людей.

Експертка з КСВ, Катерина Маршал