За останні 20 років світ змінився, і не лише на краще. Ми стали забагато виробляти та купувати і, як наслідок, викидати на 80% більше сміття. Розміри звалищ набувають вражаючих масштабів, як і шкода довкіллю, яку спричиняють перевиробництво, відсутність культури переробки та повторного використання. Навряд чи знайдеться людина, в якої б у шафах або коморах не накопичилася купа непотрібного одягу, меблів та інших старих речей. І викинути шкода, і зберігати ніде.

З такими самими проблемами стикається і великий бізнес. Продавати непотрібне чи шукати нових власників серед знайомих — завдання не з легких, що потребуватиме багато часу. Проте в Європейської Бізнес Асоціації народилася дійсно крута ініціатива, яку одразу підтримали бізнес-лідери українських та закордонних компаній. Що як надати речам, які мали потрапити у смітник, другий шанс?

Так з'явилася перша онлайн-платформа, на якій можна буде розміщувати різні лоти: меблі та інші речі, які вже не потрібні, але можуть стати у пригоді іншим людям. Ідея Second Chance Bank — надати можливість менше викидати та купувати, а також розвивати культуру повторного використання, змінювати світогляд і спонукати до відповідального ставлення до довкілля.

«Кожен із нас маленькими кроками може робити великі справи», — каже Олена Фроляк — ведуча та головна редакторка «Фактів» на ICTV, амбасадорка екологічного напряму діяльності Мережі Глобального договору ООН в Україні.

Вона вже тривалий час висвітлює в новинах тему екології та відповідального ставлення до довкілля, розповідаючи, зокрема, про досвід скандинавських країн, і ділиться власними лайфгаками. Сортувати сміття, компостувати харчові відходи, використовувати багаторазові торбинки в супермаркеті, а вдома — енергозбережні лампи — усе це може перетворитися на корисні екозвички, які допоможуть врятувати планету.

Проте, на думку Олени, далеко не всі хочуть чути про проблеми екології, а ще менше людей готові починати діяти. І в цьому могли б допомогти державні ініціативи та стратегії. Такий шлях обрали ще 10–15 років тому Швеція та інші країни, які сьогодні входять до топу щодо втілення екоініціатив. Завдяки навчанню основам екології з дитячого садочка, популяризації теми на радіо і телебаченні з одного боку та суворим штрафам — з іншого, культура відповідального ставлення до довкілля стала звичною.

На думку засновниці бренда Bettter, амбасадорки No More Plastic Foundation Юлії Пеліпас, саме тому тему екологічності та свідомого ставлення до довкілля варто популяризувати. «Це не нудно, погано чи соромно, а навпаки — це новий майндсет».

Місія людей, які мають вплив на багатотисячну аудиторію підписників або глядачів, — популяризувати цю тему, давати натхнення та власним прикладом доводити, як круто бути екофрендлі. Особливо відповідально варто підійти до екоосвіти дітей, які зазвичай чудово сприймають подібні ініціативи та залюбки допомагають у сортуванні сміття чи збиранні пластику.

Юлія підняла тему поширення мікропластику та інших руйнівних для планети наслідків діяльності людини, а також перевиробництва: «Ми досить близькі до того, щоб стикнутися із природною катастрофою».

Гіганти індустрії моди, такі як H&M, Zara, реагують на зміни трендів і починають випускати колекції одягу, зроблені з екоматеріалів. Адже підвищення свідомості та освіченості споживачів спричиняє те, що вони купують менше, від чогось узагалі відмовляються. Юлія Пеліпас запропонувала революційний підхід до вирішення вічної проблеми: у шафі немає місця, а вдягти нічого.

Створений нею бренд Bettter — це перша в Україні платформа з апсайкл. «Це — не ресайкл, а дуже старовинний спосіб реконструкції одягу. По суті — ремонту. Ми беремо вже існуючий одяг та робимо з нього новий, робимо краще, тому і маємо назву Bettter», — пояснює Юлія.

Переробка текстильних виробів коштує дорого та шкодить довкіллю, а апсайкл пропонує екологічно чистий спосіб переробки великих стоків одягу. Важко навіть уявити, скільки тонн нереалізованої продукції роками зберігається на складах компаній, а коли місця не лишається — увесь непотрібний одяг можуть просто спалити.

У планах і мріях Юлії — відкрити в Україні першу станцію апсайкл, створити систему технологій, яка стане у пригоді по всьому світу. Основна ідея — розміщувати виробництво там, де є сировина. А сировини для одягу всюди повно: стоки, секонд-хенди, вінтажні ринки. Ще одне джерело сировини — наші шафи, де висять купи речей, що вже не потрібні, тож у проєкті Bettter — відкриття станції прийому такого одягу. «Будемо приймати речі та за допомогою системи алгоритмів SDA (Smart Design Algorithms) із непотрібного, старого, неякісного одягу робитимемо якісний».

Такий підхід допоможе не лише скоротити кількість непотрібних і невдалих покупок, а й впливатиме на стратегії виробників одягу та формуватиме нову свідомість.

Олена Фроляк зазначає: «Мода така хитра: з одного боку, ми хочемо бути відповідальними, а з іншого — ні, ну потрібно ж бути у тренді. Ось як: не купувати модного, проте бути модними, та ще й відповідальними?» Тож на зміну «хитрому» підходу, що орієнтований на спонукання купувати все більше і більше, прийде новий екотренд.

У керуючого партнера компанії «Василь Кісіль і Партнери» Андрія Стельмащука була власна історія, що спричинила появу проєкту Second Chance Bank. Після перебудови приміщень компанії лишилося багато якісних меблів у хорошому стані, проте прилаштувати їх виявилося складним завданням. Саме така платформа, як Second Chance Bank, допомогла б знайти для непотрібних, але цілком функціональних речей нових власників. «Я розцінюю цю чудову ініціативу лише як перший крок до того, щоб показати приклад іншої поведінки. Можна по-іншому ставитися до того, що ти маєш. У мене є мрія, щоб цей проєкт, можливо в іншій формі, перейшов на соціальний рівень: щоб ми в масштабах країни могли реалізовувати передачу речей, які вже не потрібні, людям, які цього потребують».

Такий свідомий підхід розділяє і генеральний директор BASF Україна Тіберіу Діма. «Чому це важливо? Тому що це — відмінний приклад правильного майндсет, який допоможе впоратися із сучасними проблемами». Подібні проєкти допомагають у вирішенні конкретних екологічних питань та, що ще важливіше, дають можливість підвищувати обізнаність людей, привертати увагу до захисту довкілля. І завдання великих корпорацій — не перекладати всю відповідальність на споживача, а розробляти стратегії, які дають змогу вирішувати проблеми, не знижуючи при цьому якість життя людей.

Для співзасновників проєкту — компанії BAYER, що підтримує екологічні ініціативи вже півстоліття, соціальна відповідальність за стан планети — не просто черговий тренд, а ідея, що стала частиною ДНК бізнесу.

«Ми знаємо про гори відходів, що продовжують зростати. Так далі тривати не може. На жаль, не існує універсального рішення всіх проблем: "кнопки", яку можна натиснути, щоб усе зайняло свої місця», — каже генеральний директор BAYER в Україні Олівер Гірліхс. Та є багато цікавих ідей і проєктів, які допоможуть у позитивних змінах. На його думку, Second Chance Bank необхідний у нашому складному світі, де люди, що прагнуть до свідомого споживання, просто не знають, чим та як можуть допомогти. «Наприклад, я хочу купити якісь меблі, а мій сусід несе на смітник саме такі, адже йому вони не потрібні й він не знає, що з ними робити. Онлайн-платформа допоможе вирішити таку проблему».

Content.UA підтримує екоініціативи — ми за відповідальне ставлення до планети та позитивні зсуви в культурі споживання. Навіть незначні зміни способу життя та побутових звичок, які легко втілити кожному з нас, можуть стати вагомим внеском у вирішення багатьох екологічних проблем