Що ми дізналися про свою ЦА на виставці СЕЕ-2019

«Будь там, де твоя ЦА». Дотримуючись цього принципу, команда Content.UA взяла участь у виставці електроніки та розваг СЕЕ-2019. Ділимося інсайтами та враженнями від нашого першого виставкового досвіду. Якщо ваша аудиторія працює у сфері технологій або якщо ви плануєте взяти участь у галузевих виставках, прочитайте, буде корисно.

Діджитал-маркетинг дещо випадав із загальної тематики виставки. Незважаючи на це, до нас підходили абсолютно «цільові» люди з питаннями про контент та інтернет-просування. Переважно це були власники невеликих компаній і стартапери. На виставку вони прийшли подивитися технологічні новинки. Але стенд із контент-просуванням теж виявився для них актуальним.

Ми обговорювали їхні проекти, перспективи розвитку в онлайні та складності, з якими вони встигли зіткнутися. У цих бесідах найчастіше звучали три проблеми.

Складність В2В-компаній, що створюють кастомізовані продукти. Наприклад, програму для автоматизації бізнес-процесів, яка розробляється точно під клієнтські вимоги. У кожного клієнта своя ситуація, свої завдання й вимоги, і здається, що кластеризувати аудиторію неможливо. А без цього дуже важко розробити УТП, вибудувати комунікацію та поставити залучення клієнтів на потік.

В ідеалі над контентом для просування повинна працювати ціла команда: маркетолог, автори, літературний та технічний редактори. На практиці ж робота зі створення контенту в компанії лягає на плечі інженерів та інших фахівців, які працюють безпосередньо з продуктом. Фахівці незадоволені, що доводиться робити «не свою» роботу, користувачам «не заходять» занадто складно написані тексти. Створювати контент регулярно не виходить, тому що в авторів багато основних завдань.

Зазвичай, це ситуація стартапів і невеликих компаній. У таких компаніях нераціонально створювати контентний відділ, а на комплексну роботу силами агентства на старті не завжди є бюджет. У підсумку за просування в інтернеті відповідають різні підрядники. Звести їхню роботу воєдино й узяти результати під контроль дуже важко.

Ми розуміли, що на виставці доведеться конкурувати за увагу відвідувачів із сотнями стендів і майданчиків. І у кожного стіна — своє маленьке шоу, свої способи залучити людей і включити їх у діалог.

Можна було розраховувати, що відвідувачі «самопливом» пройдуть біля нашого стенду, візьмуть флаєри. Але виставка була присвячена технологіям, а не контенту. Ми розуміли: нам важливо поговорити з цими людьми, але вони в нас поки зовсім не зацікавлені.

Ми оформили стенд живою зеленню. Вийшов такий собі оазис на супертехнологічному майданчику, втілення нашої ідеї: «Живий контент у світі технологій». За відгуками відвідувачів, тропічна зелень дійсно вирізняла нас серед інших стендів.

На стенді ми поставили дуже «недіджитальні» речі: лимонад, фрукти, настільну гру для дітей та шахи для дорослих, хеппідрам — маленький музичний інструмент із космічним звуком.

Хтось підходив випити лимонаду, когось буквально підтягали за руку діти, хтось підходив, залучений звуками хеппідрама. Хтось просто цікавився: «А що у вас тут?», тому що жодної техніки в нас не було, а були лимонад і фрукти. Ми розпочинали розмову, знайомилися. Якщо виникло зацікавлення — обмінювалися візитками.

На фоні цього безліч людей просто йшли вздовж усіх стендів і, не дивлячись, збирали роздаткові матеріали. У перший день ми теж направо-наліво роздавали флаєри та брендовані блокноти. Але швидко зрозуміли, що потрібен інший підхід, і зробили ставку на живе спілкування.

Наш головний висновок на майбутнє: сміливіше експериментувати. Якщо завжди все робити раціонально та правильно, будеш рухатися в одній колії з усіма, хто теж грає за традиційними правилами.

Часом потрібно робити щось нераціональне, робити спробу, усвідомлюючи, що вона може не принести результату. Бо інколи спрацьовують саме нестандартні ходи на кшталт настолки для дітей чи лимонаду. Тоді як традиційні флаєри йдуть в макулатуру, не зачепивши уваги й не принісши користі.